З якими труднощами у вихованні дітей стикаються самотні мами?


Ризик злиття

Коли мама зливається з грудним немовлям так, немов вони являють собою єдиний організм, це нормально і навіть передбачено природою. Але коли дитина досягає віку, в якому починає усвідомлювати себе як окрему істоту (приблизно з 3 років), його стосунки з мамою повинні змінитися. У повній сім’ї, де все благополучно, так і відбувається. Але іноді для мами і дитини виникає ризик залишитися на етапі злиття надовго. Однією з таких ситуацій є розлучення батьків.

Залишившись удвох з дитиною після розлучення, жінка опиняється в складному становищі, що вимагає від неї виконання подвійної ролі: і мами, і тата. Сил на це треба багато, а ресурсів, як правило, не вистачає з урахуванням необхідності ще й матеріально забезпечувати себе і дитини. При цьому в обох чинності тривоги з приводу зміненого положення і пов’язаної з ним невизначеності підвищується потреба в підтримці і простому людському теплі. В результаті виникає ризик переростання звичайної дитячо-батьківської прихильності до злиття і зациклення один на одного, що може загальмувати розвиток дитини і послабити його внутрішній стрижень, а маму повністю позбавити якої б то не було особистого життя. У жінки тоді або не залишається часу для себе, або відбуваються конфлікти на роботі, або виникають труднощі у побудові відносин з новим партнером, або і те, і інше, і третє відразу.

Здорові відносини

Від злиття можна піти, залишаючись при цьому турботливою матір’ю. Для цього треба поважати кордони один одного, встановивши певні правила в сім’ї і стежачи за їх дотриманням.

Виділяйте особистий час для кожного і час для спілкування один з одним («Зараз кожен з нас півгодини позаймається своїми справами, а потім ми 15 хвилин пограємо»).

Добре ввести в ужиток вечірні розмови по душам, обговорюючи те, що відбулося за день, – це допоможе дитині переварити свої враження, а мамі більше дізнатися про нього.

У хвилини спільного проведення часу намагайтеся приділяти дитині максимум уваги і тілесного контакту.

Частіше надавайте йому вибір (що з’їсти на сніданок, який одяг надіти…).

Обов’язково підтримуйте всі прояви самостійності.

Подумайте про себе

Одинокій мамі – саме тому, що вона одна – особливо важливо пам’ятати правило надягання кисневої маски в літаку: спочатку – на себе, потім – на дитину.

Необхідно бути уважною до своїх потреб, вчасно давати собі відпочинок, вдаватися до допомоги інших дорослих з близького оточення. Багатьох мам підтримує знайомство і взаємодію з іншими мамами, у яких діти того ж віку, що і їхня дитина. При внутрішніх проблемах або серйозне занепокоєння про стан і поведінку дитини може допомогти звернення до психолога. Втім, перший час після розлучення саме по собі настільки легко, що психологічна підтримка завжди буде до речі.

Пам’ятайте, що, допомагаючи собі, ви допомагаєте своїй дитині.

Ознаки небезпечного симбіозу

  • Дитина не хоче спати один (незважаючи на вік старше 3 років).
  • Не може зайняти себе сам.
  • Ігнорує прохання, не підкоряється правилам.
  • Всюди розкидає свої речі.
  • Постійно шукає схвалення мами.
  • Повторює одні і ті ж питання.
  • Хворобливо ставиться до будь-якої невдачі, не переносить програшів.
  • Намагається командувати старшими.
  • Не хоче залишатися з іншими дорослими, постійно вимагаючи присутності мами.
  • Школяр не робить без мами уроки і не збирає сам портфель.
  • Перший читач


    Анетта Орлова, радіоведуча, психолог

    – У першу чергу не можна ставитися до себе як до матері-одиначці. А щоб цього не сталося, важливо розділити свою увагу між материнськими завданнями і особистим щастям, адже щаслива мама – найбільша радість і приклад для дитини.