Імунітет, рятуй! В лікуванні раку сечового міхура стався прорив


Щогодини рак сечового міхура краде в нашій країні одне людське життя. Як не стати його жертвою? І які можливості лікування є сьогодні і з’являться вже завтра у людей, страждаючих цим захворюванням?


Згубний неведення

Рак сечового міхура на першій стадії виліковний в 95% випадків, другий – у 75%. А ось з поширеним раком (з метастазами) ситуація вкрай сумна. Тільки 6% таких пацієнтів живе довше 5 років. Тому рання діагностика вкрай важлива!

На жаль, сьогодні 34% пацієнтів з раком сечового міхура звертаються до урологів більш ніж через півроку після перших симптомів. І в одного з 10 пацієнтів до моменту постановки діагнозу реєструється запущена форма раку.

А адже зловити небезпечну хворобу на ранньому етапі зовсім нескладно. Для цього достатньо раз на рік здавати загальний аналіз сечі (на виявлення мікрогематурії – підвищеного числа еритроцитів) і при появі небезпечних симптомів негайно йти до уролога! Приводом не відкладати візит до фахівця можуть бути: біль в області живота і нижньої частини спини і часті позиви до сечовипускання, а особливо поява в сечі домішків крові. І, хоча такі симптоми не завжди пов’язані з онкологією (це можуть бути ознаки циститу, сечокам’яної хвороби або, наприклад, гіперактивного сечового міхура), краще проявити пильність. До того ж всі вищеназвані патології теж не можна залишати без уваги лікаря, адже вони можуть провокувати рак.

Без зволікання!

Для діагностики захворювання скринінговим методом є УЗД сечового міхура. Потім необхідний аналіз сечі на цитологію. Якщо лікар за підсумками цих досліджень запідозрить проблеми, потрібно цистоскопія. Це вже інвазивний метод: в сечовипускальний канал вводиться тонка трубка з камерою, яка оглядає сечовий міхур, і дротяною петлею, яка при необхідності може взяти ділянку тканини на біопсію.

Рак сечового міхура, виявлений на 1‑й стадії, добре лікується. Для цього і операції не потрібно – з допомогою ендоскопії всередину хворого органу просто вводяться ліки. На 2‑й стадії, коли пухлина вже вросла в м’язовий шар, не обійтися без цистектомії (видалення сечового міхура). Потім зазвичай призначають профілактичну хіміотерапію.

На більш запущених стадіях або коли операція протипоказана хворих лікують за допомогою променевої або хіміотерапії (або їх комбінації).

На жаль, ефективність хіміотерапії при поширених формах раку сечового міхура з часом знижується. І настає момент, коли вона стає безсила допомогти хворому. Крім того, застосування «хімії» показано далеко не кожному пацієнту в силу її поганій переносимості і маси побічних ефектів. Оскільки використовуються препарати на основі дуже токсичною платини, кожного другого хворого цей вид лікування протипоказаний через супутньої ниркової дисфункції.

Навіть більш сучасна таргетна (прицільна) біологічна терапія теж далеко не панацея. Тому, на жаль, до недавнього часу як мінімум половина пацієнтів з раком сечового міхура отримувала тільки паліативну допомогу. Лікарі могли полегшити симптоми, поліпшити якість життя пацієнта, але вірогідність лікування за умови неможливості застосування хіміотерапії прагнула до нуля.

Перспективний шлях

Протягом останніх 30 років в області лікування поширеного раку сечового міхура на відміну від багатьох інших онкологічних захворювань, де рік – з’являються інноваційні препарати, не відбувалося нічого нового. Стандартні схеми лікування хворим або не підходили, або не приносили бажаного ефекту. І ось нарешті трапився прорив. Надію приреченим хворим обіцяє подарувати імунотерапія. Поки ці препарати доступні тільки за кордоном, але вже в наступному році вони повинні з’явитися і в Росії.

Крім своєї високої ефективності імунотерапія приваблива і своєю безпекою, і доброю переносимістю. Суть її ось у чому. Наша імунна система здатна розпізнавати і руйнувати патологічні клітини, не даючи їм безконтрольно розмножуватися. Однак ракові клітини вміють «обманювати» імунітет, стаючи непомітними для T‑лімфоцитів – основних учасників імунної відповіді. Придушити цю здатність і викликати закономірне імунну відповідь на пухлину, активувавши процес її знищення, і допомагають иммуноонкологические препарати. З їх допомогою можна боротися з такими важко піддаються лікуванню пухлинами, як меланома, недрібноклітинний рак легені, нирково-клітинний рак і, нарешті, рак сечового міхура.

Хоча в иммуноонкологии поки багато білих плям і невирішених завдань, вже очевидно, що це дуже перспективний шлях розвитку в лікуванні різних видів онкології. Зокрема, цей метод показав відмінні результати терапії поширених форм раку сечового міхура. Втім, це лікування може бути застосовано і для початкових стадій хвороби, при яких імунотерапія могла б замінити собою більш токсичну і погано переноситься «хімію».

Важливо

Ризик раку сечового міхура підвищують:
вік старше 50 років;
чоловіча стать – чоловіки хворіють в 3 рази частіше жінок;
хронічні інфекції сечовивідних шляхів;
куріння в сьогоденні і навіть
в минулому – цей фактор 4
з гаком рази підвищує ризик;
токсичні речовини на виробництві – в першу чергу небезпека представляє лакофарбова промисловість;
радиолечение в анамнезі.