Одна з тем, яка останнім часом хвилює уми росіян, — гомеопатія. Лікує чи ні, обман чи доведено, правда чи брехня?

Есть или не есть - вот в чём вопрос. Стоит ли доверять гомеопатии?

Доведено?

Один з головних аргументів, якими озброїлися противники гомеопатії — відсутність стовідсотково доведеного ефекту і досліджень. Насправді це не зовсім так. Медицина — справа тонка, і докази ефективності в ній можуть бути різними: або отриманими в лабораторних умовах, або на практиці, на реальних пацієнтів. Важливі і значущі, звичайно, в рівній мірі і перші, і другі.

У 2011 році були оголошені результати масштабного фармако-епідеміологічного дослідження EPI3, яке протягом 5 років проводилося спільно з Міністерством охорони здоров’я Франції. 825 лікарів різних спеціальностей збирали інформацію про результати терапії лор-захворювань, тривожних розладів і м’язових болів. Всі 8559 учасників були поділені на три групи: у першій використовувалися тільки гомеопатичні ліки, у другій застосовувалося все, крім гомеопатичних, а в третій — препарати комбінувалися. Оприлюднені висновки показали порівнянну ефективність терапії у всіх групах, але там, де застосовувалася гомеопатія, реєстрували менше побічних ефектів, а в змішаній групі вдавалося знижувати дозування і тривалість прийому сильнодіючих ліків.

Що стосується Росії, то в 40 провідних НДІ захищені понад 200 дисертацій за 30 різними спеціальностями, а рішення про впровадження гомеопатичного методу в практичну охорону здоров’я було прийнято вченою радою Моз. Про це так говорить.
Лікує?

Також часто від тих, хто ставиться до гомеопатії з недовірою, чути запитання: «А чи може ця ваша гомеопатія вилікувати, умовно, онкологію?» Ні? То-то ж! Але, дозвольте, лікування у гомеопата не виключає візитів до профільних лікарів. Більше того — обидва лікарі можуть виявитися однією людиною за умови, що він має свідоцтво про підвищення кваліфікації з гомеопатії, що підтверджує кваліфікацію. Цілком логічно, що, якщо у пацієнта, наприклад, гастроентерологічні захворювання, йому краще звертатися до гастроентеролога, у якого є додаткова спеціалізація по гомеопатії.

До речі, у нас в країні до гомеопатії часто звертаються, коли вже нічого не допомогло, а от у Європі, навпаки, з гомеопатії як раз починають лікуватися. Зокрема, у французів в рейтингу популярності лікарських засобів гомеопатичні препарати другий рік поспіль випереджають навіть парацетамол та ібупрофен.

В цілому гомеопатія не потребує особливого ставлення або захисту, адже за останні 20 років, ознаменовані розвитком доказовості, вона пройшла не менш серйозний шлях, ніж медицина в цілому. Зараз з кожним роком гомеопатичні методи лікування вдосконалюються завдяки в тому числі досягнень класичної медицини. Сучасна клінічна гомеопатія — це один з медичних методів, а не окрема «медицина» для обраних. Пацієнт не зобов’язаний вибирати між гомеопатією і іншим лікуванням. Особливо якщо мова йде про небезпечних для життя захворювань, таких як астма, онкологія, діабет і ін Справжня гомеопатія не заперечує сучасну медицину, а якщо «гомеопат» говорить протилежне — саме час знайти кваліфікованого фахівця.