Дитячий ревматолог Олена Жолобова: головне – не спізнитися з початком лікування


Центральне ревматичне захворювання у дітей сьогодні – ювенільний ідіопатичний (або ревматоїдний, як його називали раніше) артрит. Інші захворювання або більш рідкісні, або менш небезпечні.


Ранній дебют

Олена Нечаенко, «Аіф.Здоров’я»: В якому віці частіше виникає ювенільний артрит?

Олена Жолобова: Дебют захворювання в основному припадає на вік 4-6 років, але може статися дуже рано – вже в 5-6 місяців.

– Чим небезпечне це захворювання?

– Хвороба вражає в першу чергу суглоби, але можуть страждати і інші органи. Найбільш серйозним і частим є ураження очей з розвитком ревматоїдного увеїту. Найчастіше воно виникає у дівчаток раннього віку, у яких пошкоджені поодинокі суглоби. Наслідками увеїту може бути погіршення зору аж до повної сліпоти. Жах у тому, що ураження очей може протікати безсимптомно. До кінця минулого століття 60% дітей з ювенільним ревматоїдним артритом ставали інвалідами. Сьогодні завдяки своєчасної діагностики та раннього лікування в більшості випадків це вдається запобігти.

– Що більшою мірою впливає на розвиток хвороби?

– До кінця причини цього, як і будь-якого іншого аутоімунного захворювання, не ясні. Первинної профілактики теж немає. Вважається, що це мультифакторное захворювання. Тобто важливі як спадковість, так і фактори середовища. Відомо, що якщо у дитини є родичі 1‑ї лінії споріднення (батьки, брати-сестри), які страждають цим захворюванням, то ризик захворіти у нього достовірно вище, ніж в популяції.

Середовищні фактори є провокуючими. Помічено, що ювенільний артрит часто розвивається після інфекцій, стресів, травм, рідко – після неправильно проведеної щеплення (на тлі якогось нездоров’я). Тому дуже важливо берегти дітей від інфекцій, стежити за сприятливим психологічним кліматом у родині і уважно підходити до вакцинації. Але, на жаль, нерідко хвороба виникає на тлі повного здоров’я.

Чим швидше – тим краще

– Які симптоми можуть вказувати на ювенільний артрит?

– Найчастіше в дебюті захворювання уражаються суглоби (або один суглоб). Вони опухають, набрякають, в місці запалення над суглобом підвищується температура, виникають почервоніння, біль. Порушуються рухи – наприклад, дитина відмовляється спиратися на хвору ногу, починає кульгати. Ці зміни можуть побачити і терапевт, і батьки.

– Що повинні робити батьки, виявивши у дитини симптоми хвороби?

– Найважливіше для сприятливого прогнозу лікування – щоб дитина не пізніше ніж через 3 місяці від початку захворювання потрапив до лікаря-ревматолога. Саме раннє і правильне лікування дозволяє перевести хворобу в стан тривалої ремісії на роки, а то й десятиліття. Але часто батьки йдуть по неправильному шляху. Звертаються не до ревматолога, а виключно до хірургів, ортопедів. Або, ще гірше, займаються самолікуванням, що дуже небезпечно. Адже, наприклад, розігріваючі процедури при дебюті ювенільного артриту можуть тільки погіршити стан. Також як і накладання лангет на хвору кінцівку – після цього може утворитися контрактура (нерухомість у суглобі).

– Які дослідження потрібні? Може, кров на ревматоїдний фактор?

– Потрібен в першу чергу огляд ревматолога. Якихось чітких критеріїв діагностики ювенільного артриту не існує. Підставою для діагнозу є наявність у дитини не старше 16 років явищ артриту, що не припиняються протягом 6 тижнів. Справа в тому, що іноді бувають вірусні, поствакцинальні реактивні артрити, які можуть тривати короткий час і проходити самі собою або завдяки лікування нестероїдними протизапальними препаратами. Якщо артрит зберігається довше 2-5 тижнів, потрібно обов’язково звертатися до ревматолога. А ось аналіз крові на ревматоїдний фактор показовий тільки у дорослих. У дітей – лише в 1-2% випадків.

Не допустити інвалідності!

–Як йде справа з дитячими ревматологами?

– У Москві є окружні ревматологи, що працюють на два округи. Є дитячий ревматологічний центр на базі Морозівської лікарні. І ще три великих федеральних центру: дитяче ревматологічне відділення Першого МГМУ, Науковий центр здоров’я дітей, дитяче відділення Інституту ревматології. Туди можна потрапити по направленню або прийшовши особисто. Окружні ревматологи та Морозовська приймають безкоштовно, федеральні центри працюють на комерційній основі. Ревматологи є і в інших містах. Якщо стандартне лікування допомагає, то їхати в столицю немає сенсу. В федеральні центри варто звертатися, тільки якщо необхідне дообстеження та індивідуальний підбір терапії.

– Як лікується ювенільний артрит?

– Стандартним методом є призначення метотрексату, переважно у вигляді ін’єкцій (підшкірних або внутрішньом’язових). Уколи робляться один раз в тиждень. Часто батьки, вивчивши інструкції до препарату, лякаються побічних ефектів. І тому навіть часом відмовляються від лікування. Робити цього не варто. По‑перше, будь-який поважаючий себе виробник обов’язково зазначає всі, навіть дуже рідкісні, можливі побічні ефекти. А по‑друге, при деяких захворюваннях застосовуються набагато більш високі дози препаратів, ніж у ревматології, тим більше дитячої. Як і будь-який препарат, що метотрексат може спричиняти побічні ефекти, але вони зустрічаються вкрай рідко, і в співпраці з лікарем, їх можна уникнути або зменшити їх вираженість.
При неефективності метотрексату і у нас, і в усьому світі сьогодні застосовуються генно-інженерні біологічні препарати. Вони дуже дорогі (в середньому від 30 до 70 тисяч рублів). Але їх ефективність сягає 90%. Це лікування повністю оплачує держава. Діти, які отримують такі препарати, нічим не відрізняються від здорових однолітків – навчаються, займаються спортом, танцями, згодом створюють сім’ї. Раннє лікування призводить до того, що 60% пацієнтів входять в стійку ремісію. А через два роки такий ремісії можна пробувати скорочувати, а потім і зовсім відміняти лікування. У 30-40% пацієнтів є всі шанси увійти в стійку безлекарственную ремісію.