Одні лікарі «зеленку» не визнають, інші запевняють, що вона може давати канцерогенний ефект, треті переконані, що краще і дешевше антисептика немає. «Аіф» розбирався, хто правий.


Звідки діаманти в зеленці?

Для початку розберемося, що з себе представляє цей засіб. Цей Препарат дійсно дуже і дуже старий, придуманий майже два століття тому. Винахід речовини по типу зеленки приписують британському хіміку Вільяму Перкину. Він намагався знайти засіб проти малярії, експериментував з кам’яновугільною смолою — капав на неї кислотою, дистилював і т. д. І одного разу отримав гарне речовина яскраво-лілового кольору, яке неможливо було відіпрати. Проти малярії воно було марно. Зате стійкість мало разючу. І заповзятливий експериментатор відкрив завод з виробництва смоляних (анілінових) барвників. Приблизно в ті ж роки синтезували такі барвники інших кольорів, у тому числі яскраво-зелений. У промисловості цими новими засобами стали фарбувати тканини і папір. І роблять це до цих пір. Лікарі ж знайшли їм застосування — стали додавати барвники в препарати з мікроорганізмами, щоб можна було краще розглянути у мікроскоп мікробів. І виявили, що ті від них масово гинуть. З цього часу почалося використання таких барвників як антимікробних засобів.
Вітрянку зеленка не лікує!

Чи варто сьогодні застосовувати цей препарат? Думки лікарів і фармацевтів розділилися.

Зокрема, голова Московського міського наукового товариства терапевтів професор Павло Воробйов вважає, що цей препарат себе давно вичерпав, і йому не місце в сучасній практиці, коли з’явилася доказова медицина: «По-перше, немає ніяких доказів того, що «зеленка» є способом знезараження. Як і того, що вона володіє канцерогенними властивостями. А, по-друге, рану найпростіше помити теплою водою з милом. На Заході вона взагалі не застосовується. І ми спеціально в стандарті по лікуванню пролежнів написали: використання «зеленки» — це негативна технологія. Вона не повинна застосовуватися. Але людей переконати неможливо. Як користуються «зеленкою», так і досі ставлять банки і гірчичники, а у всіх російських лікарнях користуються ртутним термометром. Хоча він офіційно заборонений для застосування. Давно пора перейти на електронні термометри.

Навіщо мажуть «зеленкою» прищики при вітряній віспі — мені взагалі невідомо. З таким же успіхом можна мазати все, що завгодно. Який у цьому сенс? До того ж що знезаражувати при вітряній віспі? Вітрянка викликається вірусом герпесу. «Зеленка» абсолютно ніякого відношення до зменшення свербежу та поширення вірусу не має. До того ж спирт у складі «зеленки» сушить шкіру. Якщо натирати «зеленкою» прищі, почервоніння, папули, то ситуація лише погіршиться. Та й лікаря розібратися, що там під «зеленкою», буде складно».

Виконавчий директор «Аптечної гільдії» фармацевт Олена Неволіна вважає, що зовсім списувати з рахунків «зеленку» не варто: «Є різний підхід до антисептичної терапії. У нас «зеленку» люблять. А на Заході вітрянку лікують протигерпетичними мазями, такими як зовіракс. Що логічно — використовувати проти вірусу противірусний засіб. Однак антисептичний ефект у «зеленки» є. До того ж вона доступна і дешева. Якщо зараз її скасувати, у людей просто трапиться шок: стільки років лікувалися і допомагало, а тепер раптом — ні. Крім того, всі інші антисептики, більш сучасні, на порядок дорожче. Є і ще один плюс у «зеленки». Обробивши нею рану, ви бачите, правильно «потрапили», якщо навколо все позеленіло. А взяти той же хлоргесидин — це прозора безбарвна рідина, налив — і незрозуміло, туди, куди треба, або мимо. Тому я вважаю, поки є попит, цей препарат повинен бути».

Практикуючі лікарі-клініцисти вважають, що використовувати чи ні «зеленку» — справа вибору кожного.

«Як антисептичний засіб — чому ні? — каже професор кафедри госпітальної терапії Першого МГМУ ім. Сєченова, доктор медичних наук Сергій Яковлєв. — Припустимо, йод теж досі зберігає своє значення як антисептик. Звичайно, є більш сучасні і більш ефективні препарати. Але вони дорожчі. Наприклад, повідон-йод, хлоргексидин і різні засоби на їх основі. Вони входять у міжнародні рекомендації по обробці ран і ранових поверхонь і профілактики інфікування. Зрозуміло, що у «зеленки» є декілька негативних моментів. Вона сушить шкіру і бруднить одяг. Той же повідон-йод слідів не залишає. У лікарнях хтось з лікарів користується «зеленкою», хто-то вже немає. Я особисто, якби мені запропонували вибір, зупинився б на більш сучасних засобах. «Діамантовий зелений» за кордоном не використовується вже багато років. Хоча не виключаю, що в якихось країнах бідніші, напевно, вона теж застосовується.

А вітрянку взагалі нічим не потрібно обробляти. Вона проходить досить швидко. Та «зеленка» на терміни хвороби ніяк не впливає.

До речі, до багатьох антисептиків мікроби з часом виробляють стійкість. Щодо «зеленки» таких даних немає, ніхто її не перевіряв і навряд чи коли-небудь цим займеться. Надто вже стародавній препарат і до того ж копійчаний. Справа того не варта. Так що в побуті цілком можна «зеленку» використовувати, а в медичних установах все ж варто застосовувати більш сучасні засоби».

Ціна питання

До речі, якщо вивчити ціни в аптеках, то за великим рахунком різниця в ціні у флакончика «зеленки» та хлоргексидину невелика. «Зеленку» можна знайти в аптеках, починаючи від 7 руб. за пляшку в 10 мл Розчин хлоргексидину 0,05% — від 30-40 руб. за флакончик в 100 мл, більш концентрований — від 150 рублів. Однак хлоргексидин продається також у вигляді бактерицидних пов’язок, що буває зручно. Звичайний пляшечку йоду варто 20-60 рублів. Повідон-йод — від 400 рублів за пів-літровий флакон, антисептичні пов’язки з ним же — від 90 рублів за упаковку з 10 штук. Ще один антисептик, який часто застосовується, це мірамістин. Ціна за флакон 50 мл — 250-350 рублів.