Головний трансфузіолог Москви: «Не бійтеся здавати і переливати кров»


Ця тема оточена безліччю домислів і чуток. Мова про переливання і донорство крові. Багато хто вважає ці процедури небезпечними. Чи це Так?


За життєвими показаннями

Тетяна Гур’янова, «Аіф.Здоров’я»: Андрій Юлійович, при яких станах необхідно переливання крові?

Андрій Буланов: Найбільш часте показання для переливання крові – кровотечі (у тому числі операційні), а також важка анемія, яка може розвинутися внаслідок різних захворювань і в результаті інтенсивного лікування лікарськими препаратами (протипухлинними, наприклад).

Нерідко переливання крові потрібно і кардіологічним хворим з ризиком розвитку інсульту або інфаркту міокарда, дефіцитом антитромбіну (білкового фактора крові, надає антизсідальної дію), який таким пацієнтам доводиться вводити ззовні.

– Що найчастіше використовується власна кров пацієнта або донорська?

– Частіше використовується донорська кров, розділена на певні компоненти (еритроцити, тромбоцити, плазму). Адже далеко не завжди можна підготувати пацієнта до здачі своєї аутокрові (наприклад, перед плановою операцією). Особливо якщо мова про ослаблених хворих, які нерідко приходять на операцію з вихідної анемією.

Проте у ряді випадків використання заздалегідь заготовленої аутокрові, звичайно, можливо. Перед майбутніми пологами з передбачуваної крововтратою, перед великими ортопедичними, кардіо — або нейрохірургічними операціями. Такий цікавий досвід розроблений і успішно практикується в НДІ нейрохірургії імені Н. Н. Бурденко. Але це швидше виняток, ніж правило. В більшості випадків без донорської крові не обійтися.

Є чи дефіцит?

– Які компоненти крові найбільш затребувані?

– Еритроцити – основний засіб корекції анемії. До того ж вони досить примхливі в зберіганні. Однак і їх, і інших компонентів крові в Москві вистачає.

– Тим не менш, в Інтернеті постійно доводиться стикатися з оголошеннями про те, що важкохворій дитині або дорослому потрібна кров тієї чи іншої групи. Ці оголошення – розлучення довірливих людей?

– Не завжди. Певний відсоток цих оголошень відповідає дійсності. Особливо якщо мова йде про тромбоцитах, з якими дійсно можуть виникнути проблеми. Адже цей компонент крові зберігається максимум 5 днів. Їх резерв створити складно. Але в рамках великого міста і ця проблема цілком вирішувана.

– За рахунок чого?

– За рахунок грамотно вибудуваної логістики донорського процесу, заснованої на плановому, добровільне донорство. Як показує досвід, залучення донорів матеріальними благами – самий ненадійний і неефективний спосіб.

– Невже заклики здати кров на безоплатній основі працюють?

– Уявіть собі, так. Одним важливо довести самим собі, що вони можуть зробити щось для інших. Іншим важливо допомогти, виходячи з розуміння, що коли-то вони самі або їх близькі можуть виявитися в такій ситуації. До прикладу, в нашій лікарні найактивнішими корпоративними донорами є поліцейські.

Стати донором

– Побутує думка, що донором може стати хто завгодно, навіть людина без певного місця проживання. Це відповідає дійсності?

– Абсолютно не відповідає. Трансфузіологія – одна з найбільш зарегульованих в юридичному плані галузей медицини. Вимоги до донорів дуже жорсткі. З міркувань безпеки відведенням від здачі крові може стати навіть наявність татуювання або нещодавно проведене стоматологічне лікування, оперативне втручання. І звичайно, кожен донор повинен бути обов’язково обстежений і відстежений.

– Виходить, що побоювання багатьох реципієнтів отримати разом з перелитої кров’ю яку-небудь інфекцію необґрунтовані?

– Теоретично така небезпека є. Однак при сучасній організації цього процесу така можливість зведена до мінімуму. Досягти цього дозволяють сучасні технології виробництва компонентів крові, завдяки яким ми можемо інактивувати (знешкодити) можливі збудники інфекцій. Знизити ризики допомагає також технологія карантинізації плазми крові, яка міститься в сховищі на шість місяців, після чого донор підлягає повторному дослідженню. Якщо на момент кроводачи інфекція присутня в «сплячому» стані, то при повторному обстеженні вона буде виявлена. Якщо ж у донора маркерів інфекції не виявлено, значить, плазма цілком безпечна і її можна переливати.

Щоправда, є й інша небезпека – можлива реакція відторгнення, адже будь-компонент крові містить чужорідний білок. Однак сучасні технології иммуносерологии дозволили значимо знизити і це небажане ускладнення, яке ми намагаємося прогнозувати та попереджати.

Альтернативи немає

– Значить, боятися переливання крові не потрібно?

– Звичайно! Тим більше, що ми, трансфузиологи, ніколи не переливаємо кров на всяк випадок, а тільки з дуже жорстким показаннями, які постійно переглядаються і суворо контролюються.

– А може настати такий час, коли без донорської крові можна буде обійтися?

– Пошук альтернативних переливання крові технологій ведеться постійно. І деякі успіхи на цьому шляху вже досягнуто. Приклад 8‑й і 9‑й фактори згортання крові, які були отримані генно-інженерним шляхом і успішно використовуються у нас в країні для лікування гемофілії. Однак повністю відмовитися від донорської крові поки, на жаль, неможливо.