«Лже» або не «псевдо»? Як ставитися до гомеопатії


«Гомеопатію визнали лженаукою» – на початку року статтями під таким заголовком рясніли всі ЗМІ.


Наша довідка

Гомеопатичний метод лікування на законних підставах успішно застосовується у багатьох країнах світу.

  • У Німеччині його використовують у своїй практиці близько половини лікарів, а 2⁄3 населення лікується гомеопатичними засобами.
  • В Австрії їх застосовує майже половина жителів країни.
  • В Італії – кожен четвертий.
  • У Бельгії – близько 40% населення.
  • В Іспанії 45% населення використовують гомеопатичні ліки.
  • У Франції близько 77% громадян довіряють гомеопатичних засобів, а 66% вже їх використовували.

В рамках закону

Тетяна Гур’янова, «ЛекОбоз»: Марина Володимирівна, що змінилося після недавніх нападів на гомеопатію? Кажуть, у Моз Росії збиралися навіть створити робочу групу, яка повинна була розробити пропозиції щодо регулювання цієї галузі. Ви бачили ці пропозиції?

Марина Журавльова: Поки немає. Але з нетерпінням чекаємо. Взагалі порушене пласт питань навколо гомеопатії зайвий раз показав, що ця область медицини викликає великий інтерес як у фахівців, так і у пацієнтів. І в цьому відношенні недавні події можна розцінювати з позитивної точки зору.

– Багато лікарі-аллопаты порівнюють дію гомеопатичних препаратів з ефектом плацебо. А що з цього приводу можете сказати ви, клінічний фармаколог?

– Згідно з нормативно-правовій базі, що визначає звернення лікарських засобів у нас в країні, гомеопатичні препарати мають статус лікарських препаратів, які проходять цілком певний, прописаний законодавчо цикл різних видів експертиз. Багато з них проходять клінічні та/або клінічні дослідження за загальноприйнятими протоколами доказової медицини – у міжнародній базі досліджень Cochrane вже більше 400 публікацій на цей рахунок, а в медичній електронній бібліотеці Pubmed – 270.

До речі, заради справедливості треба сказати, що багато захворювань мають настільки складний патогенез, що наша аллопатическая медицина не завжди має препарати, які могли б впливати на основні ланки їх патогенезу, тому доводиться лікувати ці захворювання синдромально і симптоматично.
Питання без відповідей

– Тим не менш гомеопатію багато дорікають у відсутності доказової бази…

– Безумовно, гомеопатичні підходи до вивчення лікарських препаратів не відповідають принципам алопатії, які базуються на фундаментальних методологічних принципах доказової медицини, фармакоэкономического, клініко-фармакологічного аналізу. Але у мене це не викликає особливого занепокоєння, оскільки і в світі алопатичних лікарських препаратів постійно йдуть процеси вивчення. Пройшовши всі клінічні дослідження, вони нерідко підносять нам дуже складні завдання. Найчастіше з точки зору безпеки. З цієї причини з клінічної практики в свій час був відкликаний ряд лікарських препаратів: наприклад, групи статинів, прокінетиків, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), антикоагулянтів.

Чого, до речі, не скажеш про гомеопатичних препаратах, безпека яких якраз і приваблює і пацієнтів, і лікарів.

– Чому ж, на ваш погляд, гомеопатія зазнала утисків?

– Швидше за все, з-за того, що на сьогоднішній день у нас немає пояснення механізму дії гомеопатичних препаратів, які б задовольнили фахівців‑аллопатов і класичну фундаментальну науку.

При цьому, критикуючи гомеопатію, необхідно розрізняти так звану класичну гомеопатію, яка базується на особливих способах обстеження і ведення, і клінічну гомеопатію. За законом Російської Федерації призначати гомеопатичні ліки може тільки дипломований фахівець, який має базову медичну освіту. Більше того, нерідко багато з них поєднують гомеопатичну і звичайну медичну діяльність.

Не нашкодь!

– Наскільки сумісні гомеопатичні і алопатичні препарати?

– Як правило, гомеопатичні препарати призначаються в комплексному лікуванні тих чи інших захворювань, тобто на фоні традиційної загальноприйнятою фармакотерапії. Зокрема, при противірусної терапії (грипу, ГРВІ), при антимікробної терапії і т. д.

Гомеопатичні лікарські препарати активно використовують у своїй роботі лікарі-педіатри, терапевти, отоларингологи, ендокринологи, акушери-гінекологи, травматологи, дерматологи, неврологи, гастроентерологи та інші фахівці.

Інша справа, що при призначенні гомеопатичних засобів повинен дотримуватися основний принцип медицини «Не нашкодь!» І клінічні гомеопати завжди диференціюють ті стани, які потребують інших видах лікування (терапевтичного, хірургічного та іншого).

Розумність у підходах, дотримання принципів ефективності та безпеки – головні принципи, яким повинен слідувати практикуючий лікар. Іншого не дано!

– Яким вам бачиться майбутнє клінічної гомеопатії в нашій країні?

– Мені здається, що вона буде затребувана і буде розвиватися. Так само як і решта фармакологія та медицина. Можливо, з часом знайдуть і пояснення механізму дії гомеопатичних препаратів.

Плюси клінічної гомеопатії

Аж до 1995 року гомеопатія в нашій країні не мала офіційного статусу. Сьогодні це офіційно визнаний метод медицини. Згідно з Наказом Минздравмедпрома Росії від 1995 року «Про використання методу гомеопатії в практичній охороні здоров’я», працювати гомеопатом дозволено лише фахівцям, у яких вже є диплом лікаря та провізора.

  • Індивідуальний підхід: лікувати хворого, а не хвороба.
  • Нешкідливість і відсутність побічних ефектів.
  • Щадне вплив на організм.
  • Природне походження гомеопатичних препаратів.
  • Сумісність з усіма лікарськими засобами.
  • Можливість застосовувати ці засоби для новонароджених, вагітних і ослаблених хворих.
  • Широкий спектр показань.

Опитування

Згідно з недавнім соціологічним дослідженням, проведеним у нас в країні:

  • 60% респондентів готові лікуватися поєднанням гомеопатичних препаратів та інших лікарських засобів;
  • 36% пацієнтів сприймають гомеопатію як доповнення до традиційної медицині;
  • 28% вважають, що гомеопатія – альтернатива іншим методам;
  • 7,5% вважають гомеопатію застарілим або недоступним методом лікування.