Мамо, я боюся! Що допоможе у боротьбі зі страхами дитини


Ваш малюк просто сором’язливий і боягуз від природи? Або у нього є страхи, які заважають йому вже сьогодні і можуть не дозволити проявити свій потенціал в майбутньому?

Мама, я боюсь! Что поможет в борьбе со страхами ребёнка

Розмір має значення

Якщо страх дитини переходить межі норми, стає гіпертрофованим та ірраціональним, то може сильно ускладнити йому життя. З такою підвищеною тривожністю мамам і татам необхідно боротися як своїми силами, так і з допомогою професіоналів.

Перша задача психолога, до якого звертаються батьки надмірно боязких дітей, відрізнити нормальний страх від невротичного. На ознаки патології можуть вказувати наступні симптоми:

Драматизм проявів (переляк проявляється у крайніх формах – істерики, жах, паніка або, навпаки, завмирання, заціпеніння).

Стійкість, нав’язливість страхів (як не дивно, різноманітність страхів набагато краще, ніж один глибокий страх).

Страх заважає дитині жити, спілкуватися, проявляти активність і просто бути щасливим.

Розвивайте не тільки інтелект!

Наявність у дитини великої кількості страхів або одного, але дуже глибокого – знак, що не в порядку його емоційна сфера. Тому кращий спосіб профілактики – це живе, творче спілкування, бажано в колективі однолітків. Чим більше малюк грає і розвивається емоційно, а не тільки інтелектуально, ніж з великим числом ровесників і дорослих спілкується, тим нижче у нього ризик розвитку фобій. Тому батькам важливіше віддавати дітей не туди, де їх навчать математики або англійської мови, а туди, де їм буде цікаво, комфортно і весело.

Чим допоможе психолог

Ну а якщо нав’язливий страх і справді заважає дитині в житті, необхідно звернутися до психолога. Чим раніше це зробити, тим швидше і простіше вдасться вирішити проблему. Не варто думати, що робота фахівця буде полягати в спасенних бесідах з малюком. Ці методи з дітьми не працюють. Фахівці використовують різні прийоми подолання напруги та страху в дітей (відволікання, переключення, видалення ситуації, малювання, дихальні та фізичні вправи та інші).

Робота з психологом у таких дітей завжди будується тільки на основі гри, в якій в захоплюючій для дитини формі опрацьовуються ті чи інші проблеми і психотравмуючі ситуації. Крім ігротерапії дуже ефективно творчість (малювання, ліплення, заняття музикою, танцями та інше).

Що може посилити тривожність?

Але, крім того, звичайно, є і маса інших моментів, які можуть посилювати тривожність дитини. Основними серед них є:

Важкі пологи і ранні госпіталізації (причому чим раніше малюк потрапив у стаціонар, тим гірше, особливо якщо він там опинився ще й на самоті, без мами). Відомо, що кисневе голодування дитини (гіпоксія, асфіксія в пологах) часто роблять його більш збудливим або загальмованою, а також схильним до підвищеного рівня тривожності. Але, на щастя, мозок немовляти дуже пластичний. І в багатьох випадках несприятливі неврологічні явища успішно компенсуються протягом перших двох років життя малюка. Такий малюк не буде надмірно полохливий і тривожний, але при одній умові – що мама не демонструє тривожного поведінки, а, навпаки, спокійна і щаслива.

Відлучення від матері в ранньому віці (мова не тільки про відмовників, але і про дітей, чиї матері рано вийшли на роботу). У таких малюків підвищена схильність до розвитку тривожності як однієї з провідних рис особистості.

Важке протікання вагітності. Будь-які складнощі при виношуванні, наприклад, хвороби, інтоксикація, а також стреси і депресії у майбутньої мами, можуть негативно позначитися на психіці дитини, адже у мами і плоду загальна кровоносна система, тому токсини і гормони стресу надходять від вагітної жінки до дитини негайно. Тому психологи на першій консультації завжди цікавляться тим, як проходила вагітність.

Батьківський негатив, неправильні установки. Спроба контролювати дитину через страх, залякування і маніпуляції теж дають грунт для зростання всіляких страхів у дитини.

Затяжний конфлікт в сім’ї. Діти, як правило, не розуміють, чому мама і тато постійно сваряться, часто вони звинувачують в цьому себе або ж знаходять об’єкт тривоги зовні. Так народжуються фобії, які взагалі-то частіше формуються у дорослих, але зустрічаються і у дітей.

Мама, я боюсь! Что поможет в борьбе со страхами ребёнка
Тетяна Котова:

– Всі страхи, а особливо дитячі, найкраще долати через творчість – промальовувати, програти ситуацію. Наприклад, якщо дитина боїться темряви, можна пограти з батьками в шпигунів і пройти через особливо небезпечне завдання – темряву разом з татом. Будь-які страхи простіше перемогти в казковій формі. Прожити разом з героєм незнайомі ситуації, навчитися вирішувати проблеми, проходити через труднощі і гідно перемагати.