Щастя багато не буває? Звідки у дитини зайву вагу


Ще недавно пухкі щічки, складочки на ручках і ніжках і інші милі округлості вашого пупсика викликали розчулення у оточуючих. Але ось дитячий вік позаду, а здоровань і не думає здуватися. У чому ж справа?

Счастья много не бывает? Откуда у ребёнка лишний вес

Змалку

Є думка, що схильність до ожиріння закладається ще в дитинстві, особливо якщо дитину годують штучно. Адже немовля, щоб насититися, треба попрацювати, а щоб випити суміш з пляшечки, особливих зусиль не треба. Ось ця шкідлива звичка не відпрацьовувати калорії фізичною працею згодом і вкорінюється у дитини як риса характеру.

Ожиріння (не кажучи про проблеми з мікрофлорою кишечника і алергії) загрожує і тим дітям, яким рано ввели прикорм. Вважається, що більшість продуктів (у тому числі сир і соки) краще не давати малюкам до року. І не варто поспішати переводити дітей на загальний стіл – адже у них особливі харчові потреби.

Багато батьків упевнені в тому, що небезпека для фігури представляють тільки солодощі і борошняні вироби, а корисною їжею можна годувати в будь-якому обсязі. Це оману. У дітей до трьох років зайву вагу часто виникає із-за надлишку білків – наприклад, якщо дитина вживає надмірно багато сиру або м’яса. А ось після трьох років діти зазвичай товстіють з-за перебору вуглеводів та жирів на тлі браку клітковини (овочів, фруктів, злаків). Крім того, щоб не перегодовувати, батькам не завадить поцікавитися розміром оптимальної порції для дитини певного віку.

Все – з сім’ї

Звичайно, тип статури (та сама горезвісна велика кістка) та особливості фігури часто успадковуються, але ось зайва вага – ні. Втім, сімейний фактор в плані ризику розвитку ожиріння тим не менш основний. Але не генетика грає роль, а спосіб життя батьків, який часто успадковується дітьми. І саме неправильні батьківські звички стають причиною зайвої ваги у дитини.

Так буває, наприклад, коли мамі колись (або просто неохота) готувати. У цьому випадку найчастіше вся сім’я харчується напівфабрикатами і фастфудом. Або мама годує дітей нормально, але 2-3 рази в день і великими порціями. А треба б частіше і потроху.

Якщо мама і тато не стежать за раціоном, їдять багато вуглеводної і жирної їжі, обожнюють щільно поїсти на ніч (а то і вночі) і не проти перекусити перед телевізором, то не варто дивуватися, що так само буде робити і їхня дитина. Якщо батьки воліють відпочивати, лежачи на дивані з гаджетом в руках, не мають ніяких інтересів, такий приклад беруть з них і діти. А це теж прямий шлях до зайвої ваги всієї родини. Відповідно до досліджень, 85% повних дітей люблять полежати, мало гуляють і не відвідують ніяких спортивних занять.

З кращих спонукань

Іноді батьки використовують їжу як виховну міру. Наприклад, заохочують дитину тістечками, шоколадом за хорошу поведінку. Так робити не варто. Краще придумати якісь інші способи впливу. А до трьох років як мінімум солодощі дітям взагалі давати не слід.
Ще один поширений огріх у вихованні, що дістався нам від предків, яким довелося пережити голодні часи, – звичка лаяти дитину за недоїдену їжу і вимога залишити тарілку чистою. Адже є, коли апетит вже задоволений, – значить даремно розтягувати шлунок і провокувати набір зайвої ваги. Не хочете викидати недоїдену їжу – зменшуйте порції (адже завжди можна покласти добавку).

Також нерідко перегодовують своїх дітей мами, яким їх малюки дісталися дуже важко. Наприклад, народилися недоношеними, з гіпотрофією (вагою) або перенесли серйозні захворювання в дитинстві. У цьому випадку перелякані матері цілими днями тільки й роблять, що годують дітей корисної (або просто смачною) їжею і часом перегинають палицю.

До ендокринолога або до психолога?

Звичайно, буває і так, що причина повноти пов’язана із захворюванням. Однак це зустрічається вкрай рідко. Тим не менш дитини, вага якої значно перевищує прикордонні 15% над віковою нормою, першим ділом треба показати ендокринолога (повноту можуть давати цукровий діабет, гіпофункція щитовидної залози, гормональні порушення). А можливо, ще й психолога. Адже відомо, що зайва вага може грати для людини і захисну, заспокійливу роль. Підлітки можуть заїдати стрес із-за нещасної любові. А діти будь-якого віку – з-за проблем з однолітками, вчителями та батьками (наприклад, розлучення мами і тата або народження ще однієї дитини в сім’ї часто стають спусковим гачком для набору ваги). Насильство, вчинене щодо дитини, яка сама дитина або підліток ретельно приховує від всіх, теж може змушувати його оборонятися, захищаючись бронею із зайвих кілограмів. Крім того, діти часто заїдають почуття провини. Допомогти розібратись з усім цим можуть тільки фахівці.
Звернутися до психолога необхідно, якщо дитина раптом став замкнутий, відлюдьком, перестав ділитися з батьками своїми радощами і прикрощами, у нього з’явилися проблеми зі сном, тікі або інші тривожні явища.