Геронтологи стверджують, що це не тільки реально, але так в принципі і має бути! Передбачено самою природою людини, яка відвела Homo sapiens на життя навіть не 100, а 120 років!


Код життя…

Людмила Безрукова, «Аіф»: Володимир Хацкелевич, вірно припущення про якусь спадкової схильності до довголіття, завдяки якій деякі люди доживають до глибокої старості?

Володимир Хавінсон: Відсотків на 25 тривалість життя залежить від спадкової генетичної програми, яка стосується всіх органів в цілому, комплексно. Коли гени у людини, скажімо так, потужні, тоді організм старіє рівномірно і, що важливо, років до 90-95, не раніше. А до цього людина залишається цілком діяльним. Але якщо набір генів у всіх людей однаковий, то якість їх різне. Щоб знати свій «код старості», потрібно зробити генетичний паспорт. Важливо визначити свої слабкі місця і відповідно вести себе, використовуючи необхідні для захисту цих місць препарати. Скажімо, якщо виявилася схильність до інсульту, не треба сидіти довго в парній, а, вибігаючи з неї, стрибати в ополонку. Загрожує! Такі паспорти роблять за бажанням людини.
…І фактор стресу

— Ви сказали, ніяких стресів? Але ось датський вчений Суреш Раттан стверджує, що вони, навпаки, загартовують організм!

— Так, він вважає, що вплив у малих дозах шкідливих факторів (таких, скажімо, як опромінення або сварка з близькими) зміцнює організм людини, стимулюючи механізм його відновлення, збільшуючи тим самим термін життя. При цьому експериментів на людях він не проводив. Раттан — вчений-теоретик. Я не належу до числа прихильників даної теорії. Звичайно, стреси, на превеликий жаль, неминучі. Сильні призводять до захворювань, часто хронічним. Невеликі? До них можна віднести, наприклад, заняття фізкультурою, які повинні бути дозованого і регулярні, тільки тоді можна буде говорити про їх користь. «За Раттану» здорове старіння досягається через здатність організму до самовідновлення за допомогою короткочасних і повторюваних легких стресів. Я ж вважаю, що всі без винятку стреси вимагають підвищення ресурсу життєдіяльності організму, ніж нещадно зношують його. Старіння — це вікове зміна генів. В його основі — поступове зниження синтезу білка на всіх рівнях і у всіх тканинах. Оскільки всі функції в нашому організмі пов’язані з білком, то його дефіцит призводить до проблем. Немає білка — немає функцій.

«Вмикаємо» клітку!

— І ніякого «протиотрути» начебто обіцяного нам чеським драматургом Карелом Чапеком «засобу Макропулоса»? Неможливо домогтися того, щоб людина не старів?

— Взяти і скасувати фундаментальний закон природи, еволюційний біологічний процес? На жаль! Але можна уповільнити старіння, збільшивши працездатність, наприклад, до 80 років. Як? За допомогою правильного способу життя, грамотного харчування, хорошої екології. І пептидів. Це, спрощено кажучи, маленькі білки, які містять від 2 до 10 амінокислот. В організмі вони змушують старіючу клітку працювати так, як та працює в молодому здоровому тілі. У результаті відновлюється біологічна та функціональна активність органів і тканин, нормалізується синтез білка.

Дане відкриття я зробив у свій час разом з моїм товаришем ще з студентських років, нині, на жаль, покійним професором В’ячеславом Морозовим. Ми працювали з короткими пептидами, в основі яких — дві-три, максимум чотири амінокислоти. На відміну від білка вони практично однакові у миші, пацюка, мавпи, людини. Що особливо важливо, на пептиди не утворюються антитіла. Тобто побічного ефекту препарати, створені на їх базі, позбавлені навіть теоретично.

Ми переконалися в цьому в ході експерименту, що тривав у нашому інституті не один рік. Перевірили пептидні препарати на 17 видах організмів, включаючи рослини (пшениця, тютюн). З’ясувалося, по-перше, що механізм регуляції активності генів єдиний. По-друге, пептиди дозволяють збільшити ресурс організму, закладений у нас, приблизно на 30-40 %. По-третє, у тих, хто доживає до 100 років, організм «відпрацьовує» ресурс повністю. У той час як у більшості людей не всі клітини повноцінно включаються в роботу. Тому й смерть настає раніше. І як раз пептиди допомагають «включити» їх, є індукторами диференціювання стовбурових клітин.

Випробувальний термін

— Можна дізнатися результати іншого вашого експерименту, київського, про нього у свій час багато говорили…

— У Київському інституті геронтології Академії медичних наук України наші пептидні біорегулятори застосовували протягом 15 років. Давали їх людям старше 65 років. Протягом усього експерименту у них регулярно знімали показники функцій організму. Доведено: темпи старіння в групі пацієнтів, що приймали препарат з епіфіза (відповідає за роботу залоз внутрішньої секреції), знизилися на 44% порівняно з контрольною групою. Ще приклад. Протягом 6 років в 25 клініках РФ випробовувався наш препарат для відновлення функції передміхурової залози. В ході випробувань з’ясувалося, крім іншого, що його застосування у віці від 50» уповільнює старіння, збільшуючи середню тривалість життя приблизно на 25-30 %. До речі, наші препарати є в аптеках. Вони у вільному доступі.

— За рахунок чого відбувається уповільнення старіння при використанні пептидних препаратів?

— Клітина ділиться приблизно 50 разів. Вводячи один з наших біорегуляторів, ми збільшуємо число поділок до 60-65, одночасно зростають і можливості організму. У різних експериментах ми завжди отримували одну й ту ж цифру поліпшення функцій: плюс 40-42 %. Звідси висновок: ресурс організму людини становить приблизно 120 років. До речі, в Старому Заповіті написано, що Бог дав людині життя 110-120 років. Та й саме слово — Чоло – /Век — говорить про відпущеному природою терміні.
Чому вимерли мамонти

— Ви сказали, що старіння залежить від генетики конкретної людини, його способу життя…

— Відомі 5 доданків старіння. Це генетика, екологія, спосіб життя, робота, стреси. В Росії, доводиться з жалем констатувати, переважає передчасне старіння. Середній вік життя у чоловіків — 67-70 років, у жінок — 76-77. У той час як у розвинутих країнах Заходу він і для чоловіків, і для жінок перевищує цифру 80.

— Який з перерахованих вами факторів найбільше «винен» в старінні?

— Якщо б тільки якийсь один! Взагалі, людство як вид набула зараз в етап старіння. Це властиво абсолютно всіх видів на Землі. Ось мамонти, наприклад. Коли вони зникли з нашої планети не тому, що трапився якийсь катаклізм, а просто постаріли, перестали відтворювати себе і поступово вимерли. І ми йдемо по траєкторії мамонтів. Втім, процес це тривалий, на кілька тисячоліть. Поки ж наша, геронтологів, завдання — це допомогти людям старшої вікової групи навчитися жити повноцінно, в доброму розумі і здоров’ї.