У СРСР система санаторно-курортного відпочинку була однією з найкращих у світі. Чим може похвалитися сучасна Росія? Що дістався нам у спадок ми змогли не тільки зберегти, але і поліпшити?


Чия бруд корисніше?

За статистикою, сьогодні в Росії всього 20% здорового населення. А за деякими оцінками, здорових серед нас лише 5-8%. Найбезпечніший спосіб поправити здоров’я — використовувати природні лікувальні фактори. Доведено, що регулярне санаторно-курортне лікування додає 10-15 років життя! Але де і як знайти хороший санаторій?

Виживає хто як може

Потрапити в санаторій безкоштовно сьогодні можуть лише дуже хворі люди за направленням від лікаря. Та й ті можуть робити це тільки раз на три роки. «1960-1980-ті рр. можна вважати «золотим» часом у курортному будівництві, — говорить президент Національної курортної асоціації академік Олександр Разумов. — До 1990 р. в країні працював 7431 санаторій на 1 млн 300 тис. ліжок, які щорічно брали 32,7 млн осіб. З них лише 23% їздили саме лікуватися. Решта — просто оздоровитися. Сьогодні в Росії залишилося 1840 санаторіїв на 425 тис. ліжок. Як кажуть, відчуйте різницю! Невипадково президент Ст. Путін недавно поставив абсолютно справедливе питання представникам галузі: «У нас що, курорти і санаторії тільки для хворих?» Треба активніше розробляти програми і для здорових людей, причому робити їх доступними різним верствам населення. Це архіважливе завдання держави.

Поки ж найбільш активно розвиваються санаторії недержавного сектора. І найбільше вони заробляють не на хворих, а на здорових. Наприклад: санаторії курорту Белокуриха в Алтайському краї (належать різним акціонерним товариствам), де проповідують концепцію охорони здоров’я, заповнені на 90-95% круглий рік! Процвітають викуплені приватниками санаторії в Старій Руссі, Усть-Хитавиці, на курорті «Червона Пахра» та ін.

Натисніть для збільшення

Що заважає так само процвітати і держсектору? Тарифи на держпослуги вкрай низькі. На реабілітацію та доліковування осіб, які працюють на шкідливих виробництвах, та інвалідів виділяється всього 1200-1350 руб. в день. А адже тільки якісне харчування коштує в середньому 450 руб. Необхідно формувати єдину державну політику в санаторно-курортному справі, єдину систему управління курортами — щоб ніхто не зазіхав на охоронювані державою землі та надра в корисливих цілях. Треба готувати кадри. В радянський час в системі санкура йшла постійна ротація: лікарі поліклінік і стаціонарів періодично направлялися на роботу в санаторії і навпаки, щоб підтримувати високий рівень знань і навичок. Цю унікальну систему треба повернути».

Скільки вкласти у себе?

Розраховувати на те, що держава знову почне оплачувати всім путівки в санаторії, не доводиться. Варто витрачатися самим? «Ваші вкладення у власне здоров’я окупляться, — впевнений керівник центру організації санаторно-курортного справи ФГБУ «Російський науковий центр медичної реабілітації та курортології» Павло Тоц. — Людина, регулярно відновлює здоров’я в санаторії, в 2-3 рази менше сидить на лікарняному, у 2,5 рази рідше потрапляє в стаціонар, може уникнути ускладнень хронічних захворювань. Знайти санаторій за доступною ціною реально. Так, путівки в санаторій ім. Воровського в Ярославській області, «Зорі Ставропілля» в П’ятигорську коштують від 2500 руб., а в санаторій «Хилово» у Псковській області — від 1850 руб. на добу. Включені і проживання, і харчування, і лікування. Із суми, витраченої саме на медпослуги, можна повернути 13%, подавши документи в податкову (за непрацюючого пенсіонера вирахування може отримати працюючий родич). Мінімальний курс для отримання терапевтичного ефекту — 8-10 процедур. У двотижневу відпустку можна вкластися».

Скільки коштує відпочити в санаторії?

Регіон
Ціна, руб.*

Алтайський край
58 800

Крим
35 000

Краснодарський край
42 000

Підмосков’ї
60 480

Ставропольський край
45 200

Башкортостан
49 000

Карелія
35 000

Ленінградська область
38 000

Татарстан
46 000

Новгородська область
53 200

*З розрахунку 1-місцевого стандартного номера з харчуванням, лікуванням та проживанням на 14 днів у липні

Газ, кумис і панти

На що звернути увагу при виборі санаторію? Однієї лише ліцензії на медичну діяльність недостатньо. Повинні бути відповідні кадри, оснащення. Зараз нерідко так звані «санаторії» створюються на територіях, де немає природних лікувальних факторів — мінеральних і грязьових джерел, особливого клімату і т. д. Зате є наворочені фізіотерапевтичні технології, спа-процедури, соляні печери та ін. Все це не має жодного стосунку до класичного санаторно-курортного лікування! Моз розробив спеціальний порядок його надання. Згідно йому пацієнтами в санаторії займається команда фахівців — кардіолог, невролог, травматолог та ін. (залежить від захворювань), а також дієтолог, фізіотерапевт і лікар по ЛФК.

Інший важливий нюанс: кількість процедур повинно бути строго дозовано (залежить від стану здоров’я). За правилами в день можна призначати 1-2 загальні процедури (наприклад, ванну і басейн) і 2 місцеві (аплікації на суглоби, апаратна фізіотерапія). Тому якщо вам пропонують більше 4-5 процедур в день, то, можливо, «розводять» на гроші, оскільки жодна толком працювати не буде. Серйозний лікарський підхід — головна відмінність російських санаторіїв від закордонних. «Організації санкурлечения весь світ у нас навчається, — наголошує Павло Тоц. — Президент Всесвітньої федерації водолікування та кліматолікування Умберто Солімене якось зізнався мені, що по розвитку курортології як медичної науки Росія — визнаний лідер у всьому світі». «Такого пакету медичних послуг ви не знайдете ні в Туреччині, ні в Греції, ні в Іспанії, — згоден академік А. Разумов. — В Європі ближче всіх до нас курорти Словенії, за російськими технологіями починає працювати Марокко. Європейський досвід теж потрібно вивчати. Але і нам є чим здивувати. Росія володіє величезними запасами мінеральних вод (4 тис. джерел) і лікувальних грязей (700 родовищ). Нерідко водо — і грязелікування застосовується в одній установі. У башкирському санаторії «Янган-Тау» є унікальна технологія паролечения — термальний газ, що випаровується з надр, використовується для парових ванн при захворюваннях хребта, суглобів. Є у нас пантолечение, кумисолеченіе, медотерапия. Так що відпочивати можна за кордоном, а поправляти здоров’я краще в Росії».


Рай для трудяг

Як був організований відпочинок трудящих в СРСР, «Аіф» розповів секретар Федерації незалежних профспілок Росії Ігор Шанін.

Від Кавказу до Байкалу

— Систему почали створювати ще в 1920-ті рр. В Петрограді, в 1920 р. був відкритий перший будинок відпочинку. У 1921 р. в санаторіях (деякі були створені ще за царя) була вже обладнана 21 тис. місць для відпочиваючих. Через рік стали працювати курорти Кавказьких Мінеральних Вод і Чорноморського узбережжя Кавказу. У 1923 р. почалося освоєння курортних зон Далекого Сходу і Забайкалля. А в 1925 р. в Лівадії був відкритий перший санаторій для селян. У 1932 р. вже понад 1 млн радянських трудящих поправляли здоров’я в санаторіях. Головний принцип роботи системи: здравниці повинні працювати на людей праці — робітників, службовців, колгоспників.

Першими у черзі на відпочинок стояли саме прості трудівники. Так, у 1976 р. робітники займали понад 68% місць у здравницях.
А чиї гроші?

У 1980 р. на розвиток санаторно-курортної системи ВЦРПС було направлено 1 млрд 149 млн руб. З них 850 млн руб. — кошти профспілок. Ще 1,5 млрд руб. виділили з фонду соціального страхування на оплату понад 20 млн путівок.

Скільки витрачали самі трудящі на путівки в санаторії? 20% путівок роздавали безкоштовно, а більшу частину поширювали за 30% вартості профкоми підприємств. Найдорожчою вважалася санаторна путівка за 180 руб., але для працівника вона коштувала всього 55-60 руб. Путівка на 12 днів рядовий будинок відпочинку коштувала 7 руб. 20 коп. Це при середній зарплаті 140 руб. в місяць. Середню вартість путівки стримували, щоб вона була не вище середньої зарплати.

Вартість харчування одного відпочиваючого була 2 руб. в день. Ціна харчування становила лише 25% вартості перебування — набагато дорожче обходилися лікування, культурно-розважальні програми та обслуговування.

За нормативом у середньому час перебування в санаторії становило 24 дні — саме стільки, за розрахунками радянських вчених, потрібно для повноцінного оздоровлення трудящої людини. За направленням лікарів працівник міг потрапити в будь-санаторій профілакторій країни. І навіть за кордон — наприклад, в чеські Карлові Вари. Проблем з тим, щоб потрапити в яку-небудь здравницю, зазвичай не виникало — суспільно-державний контроль спостерігав за дотриманням права на відпочинок.

Проблема завжди була лише одна — всі хотіли їхати на курорт в літній сезон. В несезон майже ніхто відпочивати там не бажав, а санаторії треба було заповнювати цілорічно.

Крім профспілковій та відомчій існувала величезна мережа санаторіїв і профілакторіїв, які належали великим підприємствам. Таких установ у РРФСР було 1700. Вони оздоровлювали 3 млн осіб на рік. Одна путівка для працівника на 24 дні коштувала 60-70 крб. А зниження захворюваності ці санаторії давали на 35-40%, що допомагало підприємствам економити мільйони рублів!
Де відпочивали російські царі?

Глава держави завжди на посту, відпочивати йому колись. Тому російські царі та імператори втілювали в життя базовий принцип: «Відпочинок — це зміна обстановки».

Проте на землі є як мінімум два місця, які стараннями російських монархів стали курортної Меккою. Обидва, до речі, в цьому році відзначають свого роду ювілей — перше прибуття російських венценосцев. Одне, як не дивно, в Бельгії. Містечко Спа, де в червні-липні 1717 р. Петро Великий лікувався місцевими водами. Після чого захиревший було курорт став настільки модним, що саме слово «спа» означає тепер водну фізіотерапію. Друге місце — Крим. Південний берег, Лівадія. Там у 1867 р. Олександр II відкрив перший офіційний курортний сезон. На запрошення царя туди приїжджали і закордонні туристи, серед яких був письменник Марк Твен. З його легкої руки про Південному березі Криму в світі стали говорити як про російської Рив’єрі.