З кращих спонукань. Як правильно піклуватися про дитину


«Я ж хочу своїй дитині добра», – думає кожна мати, коли обирає для свого чада спортивну секцію, гурток, хобі або друзів. Але, бажаючи краще, не робимо ми як завжди.


Перевірка мотивів

Коли ми бачимо, що наша дитина потребує: мріє про таке ж велосипеді, як у одного, або хоче навчитися грати на гітарі, наприклад, ми намагаємося дати йому це. І ми справді можемо допомогти дитині, коли орієнтуємося на його потреби. Але, на жаль, багатьма батьками рухає спогад про те, в чому вони самі потребували в дитинстві, і вони намагаються через свою дитину допомогти собі маленькому, залишився в минулому. Така турбота виходить однобокою – в ній багато контролю, але не вистачає тепла, тому що реальний адресат залишився непоміченим. Дитина опиняється на самоті і незадоволеності, а батько під виглядом турботи про нього насправді піклується про когось іншого, та ще з іншого часу. Біда в тому, що така неусвідомлена підміна зазвичай відбувається з дуже хорошими батьками, які з усіх сил намагаються зробити так, щоб дитині було добре.

Такої помилки можна уникнути, якщо звернути увагу на деякі моменти і в першу чергу на самого дитини.

Індивідуальний підхід

Ваша дитина – не ви. Це простий, але не для всіх очевидний факт. Дитина обов’язково схожий на своїх батьків. Спадкові риси можуть проявлятися самим химерним чином. Одні діти зрозумілі й передбачувані для своїх мам і тат, інші – ні. Особливо це буває помітно в сім’ях, де кілька дітей. Ваша дитина може потребувати зовсім не в тому, що було потрібно в цьому віці вам або його старшому братові. Розібратися зі своїми незадоволеними дитячими запитами вам допоможе психотерапія.

Дитині властиво змінюватися. Діти ростуть, і відповідно змінюються їхні можливості, інтереси, а з цим і той вид допомоги, який потрібен на даному етапі. Тому важливо виходити не з абстрактних ідей про те, як добре і правильно, а з того, що відбувається з дитиною зараз. Придивіться до нього уважно, дізнайтеся, що для нього важливо, чого він хоче. І будьте готові до несподіваних відповідей.

Не просто увагу. Увагу потрібно всім дітям, але при цьому у різних дітей і навіть у однієї дитини в різний час потреба батьківської уваги може бути різною. Іноді уваги потрібно більше, іноді менше. При цьому кількість уваги не настільки важливо, як його якість: нехай це буде всього 15 хвилин в день, зате з повною зосередженістю батьків на дитині, його почуття та потреби.

Поради психологів

  • Кожен день по 15-20 хвилин займайтеся разом з дитиною тим, що цікаво і вам, і йому. Уникайте робити те, що вам робити не хочеться, навіть якщо дитина просить: вас це лише виснажить, а дитині не принесе ніякої користі.
  • Приділяйте по 5 хвилин в день того, щоб просто побути з дитиною, не намагаючись зробити нічого за власною ініціативою. Спостерігайте, чого він хоче, а чого хочете ви.
  • Дотримуйтесь золоту середину. З одного боку, ваше чадо не повинно бути покинутим і відірваним від ровесників, з іншого – важливо не перевантажити його.
  • Враховуйте індивідуальні особливості та вікові можливості дитини, не поспішайте пропонувати йому складні завдання.
  • У спілкуванні з дитиною керуйтеся завданнями цього моменту, а не особистими тривогами з приводу того, що з вашим чадом може статися у віддаленому майбутньому.

В тему


Єва Авєєва, актриса:

– Головне – не пригнічувати дитину. Якщо ви дотримуєтеся іншого правила, будьте готові, що у вас виросте невротик з купою комплексів та особистісних проблем.

А взагалі єдино правильний шлях – виховання особистим прикладом.