За пургеном — в магазин. Треба дозволяти продаж ліків поза аптек?


Моз підготував законопроект, що регулює продаж ліків через інтернет. Одночасно обговорюється питання про продаж медикаментів в магазинах.


Позиція «Проти»


Олена Неволіна, виконавчий директор некомерційного партнерства «Аптечна гільдія»
:

— Не можна прирівнювати ліки до товарів народного споживання. Аптеки ліки не просто продають, а надають фармацевтичне консультування — роз’яснюють, як приймати ліки, і попереджають про його можливих побічних діях. За існуючими правилами це може робити тільки людина зі спеціальною освітою (фармацевт або провізор). А хто працює в торгових мережах? Багато там навіть середньої освіти не мають! Якщо буде прийнято рішення про продаж ліків в супермаркетах, то неминуче зросте число людей, що займаються самолікуванням і приймають препарати безконтрольно. Не хочеться думати про те, до чого це може призвести, — адже абсолютно безпечних ліків не існує.

До того ж медпрепарати потрібно не тільки правильно відпускати, але правильно зберігати і утилізувати у разі минулого терміну придатності. Справа ця клопітка і витратна. Звідки взялася впевненість, що торгові мережі будуть виконувати всі необхідні приписи?

Найбільша проблема фармринку — контрафактні ліки. Зараз тримає ситуацію під контролем Росздравнадзор, але на торговельні мережі його повноваження не поширюються. Будуть супермаркети так само ретельно отлеживать неякісні ліки?

І нарешті, дозвіл торгувати ліками в супермаркетах призведе до зростання цін. Російські аптеки балансують на межі рентабельності. Беззбитковість їх роботи багато в чому забезпечують безрецептурні препарати. Якщо вони підуть в торгові мережі, аптеки (щоб вижити) будуть змушені підняти ціни на ліки, що відпускаються за рецептами.

Позиція «За»


Сергій Колесников, академік РАН, президент Асоціації виробників фарм — продукції та медичних виробів
:

— Як би не чинили опір такому нововведенню лікарі і фармацевти, світовий досвід показує: продаж ліків в супермаркетах можлива і корисна для споживача.

Очевидні плюси — підвищення доступності ліків (магазинів в країні явно більше, ніж аптек) і можливе зниження цін на частину препаратів (це прогнозує Федеральна антимонопольна служба). Заперечення надумані. Самолікування процвітає і сьогодні. Незважаючи на суворі заборони, в деяких аптеках без рецепту можна купити навіть антибіотики, а консультації провізора нерідко зводяться до того, щоб продати людині ліки дорожче, незважаючи на наявність більш дешевих і ефективних аналогів.

Однак допускати продаж ліків в супермаркетах потрібно з застереженнями. По-перше, дозволяти реалізовувати поза аптечної мережі можна лише строго обмежений перелік препаратів (знеболюючі, протизапальні та жарознижуючі) — тривалого терміну придатності і не вимагають спеціальних умов зберігання. Інакше в гонитві за наживою (а цієї якості у ритейлерів, на жаль, не відняти) на полиці магазинів виставлять всі ліки вільного доступу. А 93% препаратів, які в Росії продаються вільно, у США і Європі можна придбати тільки за рецептом. Потрібно забезпечити надійний контроль за торгівлею медикаментами в супермаркетах (можливо, потрібно розширити повноваження Росспоживнагляду, який сьогодні не має права перевіряти ліки і їх обіг, і Росздравнадзора — йому зараз не дозволено перевіряти торгові мережі), а також ввести особливі форми відповідальності за реалізацію контрафакту (аж до закриття супермаркету) в разі виявлення таких порушень. Будемо реалістами — змусити мережі стежити за якістю ліків можна лише драконівськими заходами.